Чи потрібно реєструватись в електронній системі охорони здоров’я?

Чи потрібно реєструватись в електронній системі охорони здоров’я?

Нещодавно, Кабінет Міністрів України ухвалив постанову щодо питань провадження діяльності з медичної практики. Відповідно до цієї постанови, усі надавачі медичних послуг обов’язково повинні реєструватись у центральній базі даних ЕСОЗ та вести медичні записи в електронному вигляді.

МОЗ доповнює ліцензійні умови вимогою про ведення медичної документації в електронному вигляді

Так, мова йде саме про обов’язкову вимогу. Медичні заклади вже певний час мали змогу тестувати ведення частини медичної документації в електронній формі, проте, для більшості це було добровільно. Найближчим часом це має змінитися.

Хто повинен вести?

Усі, хто надають послуги на підставі ліцензії на медичну практику. Реєстрація в електронній системі охорони здоров’я ЕСОЗ більше не обмежується надавачами медичних послуг відповідно до програми державних медичних гарантій  (заклади, які обслуговують пацієнтів по договору з НСЗУ) та ентузіастами, які добровільно вели електронну документацію.

Від ведення не звільняється ніхто, не залежно від спеціалізації чи рівня надання допомоги (первинного, вторинного тощо).

Ця вимога не стосується тільки судових медекспертів, які, втім, і не підпорядковуються ліцензійним умовам медичної практики взагалі.

Як щодо ФОП?

Оскільки вимога щодо реєстрації в ЕСОЗ була додана в загальні вимоги до ліцензіатів, то ФОП, як і всі інші, мають її виконувати на загальних підставах.

Скільки в мене часу на впровадження нововведень?

Діючі медзаклади й кабінети, тобто ті, які вже мають ліцензію, будуть дещо у виграшному становищі, оскільки відповідною постановою їм надається 5 місяців на введення електронного документообігу. Рахувати потрібно починаючи з 19.02.2022 року, що є датою набрання чинності даними вимогами.

Що ж до новостворених центрів, клінік і кабінетів, то поки потрібно виходити з того, що всі, хто отримав ліцензію після вказаної дати, мають реєструватись в ЕСОЗ одразу після відкриття.

Усе ще залишається ймовірність додаткових тлумачень із боку МОЗ, але на даний момент потрібно виходити саме з такого стану речей.

Що мені потрібно зробити для впровадження електронних документів у своєму закладі?

• вибрати медичну інформаційну систему МІС із доступного переліку й укласти з нею договір. На сьогодні існує широкий вибір МІСів, а тому в ліцензіатів буде вибір як за ціновою категорією, так і за функціоналом;
• отримати електронні цифрові підписи для керівника закладу (або ФОПа) та всіх працівників. Найближчим часом буде здійснено перехід до використання захищених носіїв для цифрових підписів (не звичайна флешка, а, наприклад, алмаз), а тому варто зараннє подбати про це також;
• зареєструвати керівника закладу, а потім й інших медичних працівників (в основному, це лікарський персонал) в ЕСОЗ.

Позитивні сторони змін

• від змін, насамперед, виграють пацієнти. Завдяки електронному документообігу, виникає можливість централізованої обробки даних, тобто дані будуть зручно передавати від одного лікаря до іншого впродовж усього життя пацієнта. Це дозволить мати повну історію хвороби, лікарських приписів тощо, замість низки паперових медичних карток, які можуть зберігатися в цілому ряді закладів, або, що навіть гірше, бути втраченими;
• можливість виписувати електронні рецепти, що, в найближчому майбутньому, може стати обов’язковою вимогою для відпуску багатьох ліків;
• багато закладів уперше зможуть скористатися функціоналом МІС, наприклад, електронним записом і чергою.

Негативні сторони

• додаткове фінансове навантаження на медичні заклади. Доступ до ЕСОЗ здійснюється через МІС, яка є платним сервісом. На відміну від первинної ланки, де фінансування забезпечується державою, приватні заклади, послуги яких не покриваються НСЗУ чи які не укладали договорів з НСЗУ, матимуть зробити вибір щодо джерела фінансування. Перекласти тягар на пацієнта, оптимізувати внутрішні процеси та затрати і самостійно сплачувати вартість послуг, або вибрати гібридний варіант розподіливши витрати між собою і пацієнтом;
• безпека персональних даних. Хоча, електронна система може вважатися надійною за замовчуванням, централізовані бази даних несуть з собою не тільки комфорт, але і ризики пов’язані з кіберзагрозами, що особливо актуально в наш час. Медичним закладам доведеться розробити та дотримуватись політики щодо обробки персональних даних на місцях, а державі докладати зусиль для забезпечення безпеки даних на центральному рівні;
• Не всі МІСи, а також чинне законодавство, готові до повноцінного ведення електронної медичної документації. Саме тому, як мінімум певний час, потрібно бути готовому до ведення частини документації в паперовій формі. Звичайно, в даному напрямку буде вестись активна робота, але все добре пам’ятають процес впровадження електронних лікарняних.